У 1899 році Товариство одеських лікарів відзначало своє 50-річчя і, у зв’язку з відсутністю власної будівлі, звернулося в 1900 році до міської управи з прохання про виділення місця під забудову. Тоді це прохання задоволено не було задовільно, потрібен був вагомий доказ практичної доцільності. Протягом року Товариство зібрало достатню кількість доказів, головним з яких була відсутність у місті служби швидкого медичного реагування на надзвичайні ситуації. Після пожежі в 1881 році у Віденському театрі з великою кількістю жертв у містах Європи (Лондоні, Відні, Варшаві, а трохи згодом – у Києві) почали створювати медичні установи для надання термінової (швидкої) медичної допомоги. У червні 1901 року Товариство повторно подало прохання в міську думу, цього разу через сина відомого одеського мецената графа Михайла Михайловича Толстого. І прохання було задоволене.

Для будівництва було відведено земельну ділянку у Валихівському провулку. Проект будівлі замовили одному з найталановитіших архітекторів Одеси Юрію Мелентійовичу Дмитренку. Разом з графом Толстим він їздив до Відня, щоб ознайомитися з архітектурою та облаштуванням Віденської станції швидкої медичної допомоги.

З перших днів свого існування станція працювала як медичний заклад. У її приміщеннях організовувалися тимчасові стаціонари для тяжкохворих та постраждалих, де продовжувалося надання допомоги, розпочатої бригадою. На станції існував амбуланс, куди хворі добиралися самостійно або доставлялися попутним транспортом. Виїзні бригади обов’язково комплектувалися лікарем, двома санітарами та кучером. Майно карети складалося з нош, чотирьох ящиків з набором медикаментів, інструментарію, перев’язувальних засобів, стерильного матеріалу, шин та протиотрут.

Одеська станція швидкої допомоги завжди була кузнею професійних кадрів та місцем вдосконалення медичних навичок роботи в системі екстреної медицини. Через неї пройшли сотні медиків, які наразі передають свій досвід колегам у багатьох містах та регіонах нашої країни. Завдяки сусідству станції з Одеським Національним медичним університетом рівень професійної та наукової підготовки тут завжди був на високому рівні, а славні традиції, закладені ще в часи заснування, продовжуються і до нині.